Блин, братва, вы не представляете, как я торкнулась вчера в школе! Ну, началось все с того, что я взяла закладки мефедрона у своего дружка по имени Коля. Он всегда на таких делах, знаешь ли. Говорит, что это топчик, и всегда весело с ним.
Колеса, которые я купила, были огонь! Я была уверена, что они сделают меня самой крутой чикой в школе. Как только я их приняла, меня торкнуло. Это нечто, даже первитин не давал такого кайфа. Чувствовала себя, как настоящая героиня фильма. Когда я проходила мимо учителей, они ничего не понимали. Видели только мое веселое настроение – хохотунчики не отпускали меня. Я была лайтовая и беззаботная, ничего не боялась.
Но самое классное – это было, когда я вышла на прогулку с моими друзьями. Мы залегли в зеленой полянке, где цвели шишечки марихуаны. Мы сразу решили их собрать и сделать себе прикол. Уже представляю, как нас всех торкнет, когда мы дунем! Нам не нужны были сигареты или алкоголь – у нас есть наши закладки и шишечки!
Но, честно говоря, после шишечек у меня наступила шиза. Я начала думать, что все вокруг меня подозрительны. Жуткие идеи проникали в мою голову, и я не могла от них избавиться. Я стала сильно параноить и нервничать. Даже своим друзьям я не доверяла – думала, что они хотят мне навредить.
Но знаешь что, брат, это только негативные эффекты. Все-таки, я же главное веселилась и получила свое удовольствие!
Ну а в школу я вообще пришла как из другого мира. Ходила на уроки, но ничего не понимала. Все слова казались мне непонятными звуками. Благо, учитель химии нашел вареный вариант объяснения и попытался мне помочь. Но, честно говоря, я была гораздо больше заинтересована в обсуждении следующей вечеринки, чем в его уроке.
Вообще, я считаю, что все эти наркотики – не игрушки. Кайф дают, это правда, но есть много негативных последствий. Мозгу это не резиновый, и такое потрясение он не простит. Это лишь моментальное удовольствие, а потом – сплошная головная боль.
Веселилась |
Кайф |
Закладки |
Мефедрон |
Колеса |
Первитин |
Итак, братва, будьте аккуратны с наркотиками. Они торкнут, да, но давайте думать о своем будущем и о здоровье. Веселье можно найти и без них!
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |